Опецькуватий

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Опецькуватий, -а, -е. = Оклецькуватий. Опецькуваті хлопчики. Левиц. І. 348.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

1. Невисокий, але товстий, незграбний на вигляд. То був низенький, опецькуватий хлопець з круглим, як паляниця.., лицем (Степан Васильченко, I, 1959, 149); Проти тендітної і стрункої, як береза, Ярини її сестра .. видавалася і опецькуватою, і неоковирною, як сліп гречаної соломи (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 6); // Невеликий, але добре вгодований. Теляток вигонить [Зоя] капловухих, миршавих, замохнатілих.., а пригонить — такі опецькуваті всі, ситі (Василь Земляк, Гнійний Стратиш, 1960, 206); * Образно. На станційку влетів чорний задимлений паровоз, тягнучи за собою вервечку опецькуватих цистерн (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 257); Ступили в ліс нарешті. Опецькуваті ялинки в зелених кожушках пішли їм назустріч, залоскотало хвосю (Євген Гуцало, З горіха.., 1967, 157).

2. Короткий, але товстий (про частини тіла). Морем плив тюлень. Чорна опецькувата голова бовваніла між хвилями (Микола Трублаїні, I, 1955, 141); Він поспішав свої опецькуваті й ковбасуваті руки просунути в вильоти (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 25).

3. перен., рідко. Недоладний, невмілий. Кузь почервонів, а Бабенко пирснуп у кулак, потім підморгнув Прокопові. Мовляв, не слід заважати. Нехай посмішить своїми опецькуватими дотепами (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 91).

Ілюстрації

Опецьок.jpg Опецьок 3.jpg Karl.jpg Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання