Верещати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Вереща́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Рѣзко, пронзительно кричать, визжать, пищать. І кричить, верещить, против діда не мовчить. Нп. Жаба кричить, верещить, а кухарь на рожні до кухні її тащить. Ном. № 1222.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

x140px x140px x140px x140px

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання