Бубник
Зміст
Словник Грінченка
Словник української мови. Борис Грінченко
Бубник, -ка, м. Ум. отъ бубон.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980) 1. БУ́БОН, бна, чол. Ударний музичний інструмент. По всьому селі пішла чутка, що в нас весілля; музики грають, у бубон б'ють, — весело було, бучно! (Марко Вовчок, I, 1955, 79); Загриміли труби, загули бубни: то молодий раджа скликав військо (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 33); Співали баяни, гримів із дзвониками бубон (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 348); * У порівняннях. Зосталася Одарка з трьома невеличкими дітками-дівчатками без грошей.. Злидні, кругом злидні, голі, як бубон (Панас Мирний, I, 1954, 49); А вишень, а груш солодких було, як наїсися — цілий день живіт як бубон (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 462); — Запекла баба, а дурна, як бубон (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 137). 2. БУБО́Н, у, чол. Напухла лімфатична залоза.
Бубон як інструмент
Бу́бон — дуже поширений ударний музичний інструмент з невизначеною висотою звуку у вигляді обруча, на який з одного боку натягнуто шкіру. У прорізах обруча встановлено малі металеві тарілочки — брязкальця. Відомий з давніх часів. Має вигляд круглого тонкого дерев'яного обруча, з одного боку обтягнений шкірою. З протилежного боку натягують жильні струни або дротики, на які підвішують дзвіночки. У спеціальні прорізи монтують металеві брязкальця, що за формою нагадують тарілки від барабана, тільки в мініатюрі. Хоча бувають бубони і без брязкалець.
Основне завдання в оркестрі бубона
Утримувати темп, та надавати певного колориту та характеру в музиці. Використовують переважно в танцювальній музиці та похідних маршах.
Прийоми гри бубона
Удари долонею по обручу або шкірі, а також тремоло. Способи виконання тремоло: Швидкі навперемінні удари двох пальців по обідку. Трясіння всього інструмента. Проведення великим пальцем (зволоженим або натертим живицею). Використовується в різних ансамблях і оркестрах і як окремий акомпонуючий інструмент. Записується на нитці нотними знаками відповідної тривалості: ударами по шкірі — штилями вниз, по обідку — вгору.
Бубон був найпоширенішим ударним інструментом в українській народній музиці (інша назва — решітка). Легкий дерев'яний обідок, обтягнутий з одного боку шкірою, — це найпростіша конструкція бубна, що був відомий в Україні ще за часів Київської Русі. Бубон супроводжував танцювальну музику, входив до складу полкової музики війська Запорізького.
Бубон як пухлина
Бубо́н — значно збільшений внаслідок запалення поверхневий лімфатичний вузол. Виникає при таких інфекційних захворюваннях, як чума (її різновид бубонна чума) чи туляремія. У випадку збільшення лімфатичних вузлів при таких хворобах, як м'який шанкр, гонорея, сибірка чи сифіліс доречніший термін «лімфаденіт». Зовнішньо бубон схожий на величезну шкіряну мозолю, і, як правило, з'являється під пахвами, у пахвині або на шиї.
Види бубону
Розрізнюють первинні та вторинні бубони. Перші утворюються у місцях проникнення збудника в організм. Вторинні виникають внаслідок гематогенного занесення збудника на віддалені від первинного зараження місця.
Лікування бубону
Проколювання і розрізання бубонів з наступним видаленням гною ще в XIX ст. було основним способом лікування чуми. Нині подібні операційні втручання не практикуються, але в бубони здійснюють ін'єкції антибіотиків (стрептоміцин, доксициклін), а також з них проводять забирання гнійного вмісту для діагностики
Ілюстрації
 |
 |
 |
