Безкрайність
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:39, 18 жовтня 2019; Avvu.fpmv19 (обговорення • внесок)
Безкрайність, -ности, ж. Безпредѣльность, безграничность. Желех.
Сучасні словники
Тлумачний словник української мови у 20-ти томах [1]
БЕЗКРА́ЙНІСТЬ
Абстр. ім. до безкра́йній; безмежність.
Удень ширина степів навівала сум безкрайності. (В. Винниченко)
Його постать зникла – розтанула в зеленавій безкрайності місячного неба. (Ю. Смолич)
Безкрайність і кінець прядуть єдину сталь, Бо світ скінченний, і безкраїй він же. (М. Бажан)
Небо .. усе ж таки долало море своєю безкрайністю. (П. Загребельний) На вищому щаблі свідомості існує таїна, де розкривається безкрайність людської душі. (з наук.-попул. літ.)
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Безкрайні простори
Безкрайні тюльпанові поля
Див. також
Безкрайні простори літературного світу
Джерела та література
Тлумачний словник української мови у 20-ти томах [2]
