Людно

Словник Грінченка

Словник української мови Бориса Грінченка

Людно, нар. 1) По-людски, какъ слѣдуетъ человѣку. 2) На людяхъ, публично. Благословіть нас, тату, людно, та й весілля відгуляймо. Г. Барв. 211. 3) Многолюдно. НВолын. у. Стало трохи людніше. Левиц. Пов. 205. Приїду додому, весело буде, людно. МВ. (О. 1862. III. 39). 4) Съ людьми, съ войскомъ. Поприставали (пани до Жовковського) людно й оружно. К. ЦН. 277.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЛЮ́ДНО, присудк. сл. 1. Багато людей. — В мене тільки було й думки, що приїду додому — весело буде, людно, музики, танці… (Вовчок, І, 1955, 107); Людно зараз на кримських шляхах, що біжать до чорноморської столиці (Кучер, Дорога.., 1958, 80). 2. На людяхъ, публично. Благословіть нас, тату, людно, та й весілля відгуляймо. Г. Барв. 211. 3. Многолюдно. Н. Вол. у. Стало трохи людніше. Левиц. Пов. 205. Приїду додому, — весело буде, людно. МВ. (О. 1862. III. 39). 4. Съ людьми, съ войскомъ. Поприставали (пани до Жовковського) людно й оружно. К. ЦН. 277.

Фразеологізми зі значенням «дуже тісно, надзвичайно людно»

Мова - ДНК нації

1. Ніде курці клюнути. 2. Ніде голкою (пальцем) ткнути. 3. Ніде маковому зерну зерну (яблуку) впасти. 4. Як оселедців у бочці.

Ілюстрації