Людно
Зміст
Словник Грінченка
Людно, нар. 1) По-людски, какъ слѣдуетъ человѣку. 2) На людяхъ, публично. Благословіть нас, тату, людно, та й весілля відгуляймо. Г. Барв. 211. 3) Многолюдно. НВолын. у. Стало трохи людніше. Левиц. Пов. 205. Приїду додому, весело буде, людно. МВ. (О. 1862. III. 39). 4) Съ людьми, съ войскомъ. Поприставали (пани до Жовковського) людно й оружно. К. ЦН. 277.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЛЮ́ДНО, присудк. сл. 1) Багато людей. — В мене тільки було й думки, що приїду додому — весело буде, людно, музики, танці… (Вовчок, І, 1955, 107); Людно зараз на кримських шляхах, що біжать до чорноморської столиці (Кучер, Дорога.., 1958, 80). 2) На людяхъ, публично. Благословіть нас, тату, людно, та й весілля відгуляймо. Г. Барв. 211. 3) Многолюдно. Н. Вол. у. Стало трохи людніше. Левиц. Пов. 205. Приїду додому, — весело буде, людно. МВ. (О. 1862. III. 39). 4) Съ людьми, съ войскомъ. Поприставали (пани до Жовковського) людно й оружно. К. ЦН. 277.
