Князів
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:02, 31 жовтня 2021; Nvkravchenko.uk20 (обговорення • внесок)
Кня́зів, -зева, -зеве. Принадлежащій князю. Князева перва жінка. Рудч. Ск. II. 93.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
КНЯ́ЗІВ, зева, зеве, іст., етн. Прикм. до князь; належний князеві. Там лежав князів скарб (Нечуй-Левицький, III, 1956, 302); По цей бік ставу, од степу, розляглась по схилі князева економія (Андрій Головко, II, 1957, 189).
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Князів, -зева, -зеве Принадлежащій князю. Князева перва жінка. Рудч. Ск. II. 93.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
КНЯ́ЗІВ, зева, зеве, іст., етн. Прикм. до князь; належний князеві. Там лежав князів скарб (Н.-Лев., III, 1956, 302); По цей бік ставу, од степу, розляглась по схилі князева економія (Головко, II, 1957, 189).
Ілюстрації
|
|
|
