Циркати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 12:11, 6 жовтня 2019; Yostoliar.if19 (обговорення • внесок)
Циркати, -каю, -єш, гл. Доя, выжимать струю молока. Харьк.
1. Спльовувати крізь зуби; чвиркати. Фронтовики.. перекидались жартами, підозріло позирали на статечних дядьків, зневажливо — на дівчат і циркали через губу під ноги (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 177).
2. Те саме, що сюрчати 1. Стрибають, циркають і квокчуть між кущами Дрозди (Максим Рильський, Поеми, 1957, 221).
Джерело: Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 217.
