Клеїти
Словник Грінченка
Кл́еїти, кле́ю, клеїш, гл. Клеить.
Сучасні словники
КЛЕ́ЇТИ, клею, клеїш, недок., перех.
1. Виготовляти що-небудь, з'єднуючи окремі частини чогось за допомогою клею, клейстеру. — Ти зможеш плести корзини з лози.. або клеїти коробочки для аптеки... (Юрій Яновський, II, 1954, 80); От Андрійко-Неумійко Клеїть змія малюкам (Григорій Бойко, Ростіть.., 1959, 104); * Образно. Не клеїв сон панських повік (Іван Франко, II, 1950, 105).
2. на що, на чому, розм. Те саме, що наклеювати. Феліксу спало на думку, як в одній кінокартині революціонери клеїли ночами відозви на стіні (Юрій Яновський, II, 1954, 42); Якийсь лисий чоловік.. клеїв на дошці списки студентів, зачислених до університету (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 58).
