Торочини
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:04, 19 січня 2019; Domikheieva.if18 (обговорення • внесок)
Торочини, -чин, ж. Свадебный обрядъ, состоящій въ томъ, что дѣвушки пришиваютъ торочки́ до рушникі́в. Шейк. {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}}
Сучасні словники
[1]
торочини-ин, мн., етн.Весільний обряд – пришивання дівчатами торочок до рушників.