Квартирка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:58, 25 жовтня 2016; Vtsirko.fpmv16 (обговорення • внесок)
Словник Грінченка
Квартирка, -ки, ж. 1) Ум. отъ кварта. Небольшая мѣра водки. Любив неборак і яку квартирку в горлянку вилити. Св. Л. 169. 2) Ум. отъ нварти́ра.
Сучасний словник
КВАРТИ́РКА, и, жін. Зменш.-пестл. до квартира 1. Вона любила свою затишну квартирку (Михайло Чабанівський, Балкан, весна, 1960, 324).
Орфографічний словник
квартирка - іменник, жіночий рід, неістота, I відміна
| Вімінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| називний | квартирка | квартирки |
| родовий | квартирки | квартирок |
| давальний | квартирці | квартиркам |
| знахідний | квартирку | квартирки |
| орудний | квартиркою | квартирками |
| місцевий | на/у квартирці | на/у квартирках |
| кличний | квартирко | квартирки |
==Медіа==
В тег EmbedVideo введен неверный id "YiQ8bY5jet8?t=78" видео для сервиса "youtube".
