Катування

Катува́ння, -ня, с. 1) Наказаніе черезъ палача. 2) Пытка. 3) Истязаніе, мученіе.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

КАТУВА́ННЯ, я, сер.

1. Дія за значенням катувати. [Бекер:] Тут людям муки завдають, беруть на катування (Леся Українка, IV, 1954, 232); Фашистська тюрма — це безперервне катування (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 123).
2. Стан за значенням катуватися 1. — Що з тобою, бідна Аня? Ти змарніла, ти слаба... Досить з тебе катування (Леонід Первомайський, II, 1958, 82); Але те, що розважало відчайдушного хлопця, для дівчат було мукою, катуванням (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 22).

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Катува́ння, -ня, с.

1. Наказаніе черезъ палача.
2. Пытка.
3. Истязаніе, мученіе.

Словари и энциклопедии на Академике

катування, -я, с.

1. Дія за знач. катувати.
2. Стан за знач. катуватися

Ілюстрації

x140px

x140px

x140px