Київський іподром
Зміст
Опис
У 1867 було засновано Київське товариство випробувань коней (рос. — «Киевское общество испытаний лошадей»), незабаром почалися кінні змагання.
На початок 20 століття вже існував іподром на Печерську. У 1915—1916 роках для нього збудована кам'яна будівля в стилі неоренесанс (зараз вул. Омеляновича-Павленка, 9). Архітектором був Валеріян Риков, скульптором — Федір Балавенський. У будівлі була крита двох'ярусна трибуна завдовжки близько 125 метрів, здатна вміщати більше чотирьох тисяч чоловік одночасно. Тут були свій ресторан і буфет. Свого часу іподром на Печерську вважався одним з найкращих розважальних місць у Києві.
Вперше ідея забудови поля іподрому виникла у 1930-і, коли у Київ переносилася столиця України. Але того разу вона не була реалізована. Вдруге до неї повернулися через 30 років. Печерський іподром був закритий у 1965. Його поле забудували, будівля залишилась до нашого часу. Займає площу 45 гектарів і знаходиться на проспекті Академіка Глушкова, 10.
Територія іподрому розташована навпроти льодового стадіону, поряд з територією Національного експоцентру України і житлового масиву Теремки.
На іподромі щотижнево проводяться змагання, кожен день відбуваються тренування.
Київський іподром — це один з останніх в Україні іподромів, завдяки існуванню якого в Україні збереглась та розвивається галузь рисистого конярства.
На Київському іподромі побудовано 9 капітальних стаєнь, на 40 денників кожна. Кожна стайня має запряжний манеж, а також кімнати для зберігання спеціального інвентарю.
Головне Скакове поле іподрому має три доріжки, кожна з яких має своє призначення. Перша (внутрішня) доріжка служить для тренувань коней. Вона має граншлаковое покриття, а її розміри становлять 1477 м у довжину і 20 м завширшки. Друга доріжка призначена для забігу коней риссю, її використовують як для тренінгу коней, так і для випробувань. Назва цієї доріжки — призова. Вона покрита ґрунтом, який за своєю структурою близький до чорнозему. Довжина другої доріжки становить 1600 м, а ширина — 30 м. Третя доріжка називається скаковою, її призначення — зберегти і напрацювати мускулатуру коней. По зовнішньому периметру доріжка покрита піском, а по внутрішньому травою. У довжину вона становить 1800 м, а в ширину — 25 м. У центрі поля обладнані майданчики для конкуру (змагання з подолання перешкод) і для виїздки спортивних коней.
Вид ресурсу
Фото/2016
Автор(и)
Риков Валеріян (архітектор) Балавенський Федір (скульптор)
Етнографія
Краєзнавчі об’єкти
Географічні об’єкти
