Трушина Юлія Олександрівна

Виробнича (за спеціалізацією «Управління електронним навчанням») практика студентки Трушиної Юлії Олександрівни VІ курсу Педагогічного інституту заочної форми навчання освітній рівень: другий (магістерський) спеціальності «Початкова освіта».

Завдання 1

Моніторинг впровадження ІКТ в освітній установі

Аналіз освітньої політики з питань впровадження ІКТ. Інтерв’ю з керівником навчального закладу та його заступниками.

Файл:Завдання 1.docx

• ІК-компетентності науково-педагогічних працівників, вчителів та вихователів закладу. Створення анкети. Проведення анкетування. Аналіз результатів анкетування.

Опитувальник Опитувальник для вчителів та адміністрації школи

Таблиця результатів Таблиця результатів опитування

Файл:Завдання 1 опитувальник.docx

*Аналіз ІТ інфраструктури навчального закладу (апаратне, програмне, інформаційне, навчально-наукове забезпечення) Школа №259 має таке забезпечення:

Апаратне забезпечення *Комп'ютери;

• Принтери;
• Проектори+смарт дошка

Програмне забезпечення *Microsoft office

• Windows
• Антивірусна програма Kaspersky

Інформаційне забезпечення

• сайт http://school259.in.ua

Навчально-наукове забезпечення Навчальний заклад забезпечений вчителями інформатики. Діти починиють вивчати інформатику з 2 класу. Для роботи на уроках використовуються на самперед компютер, підручники та робочі зошити.

Завдання 2

Гугл- календар для співробітників, керівників Гугл- календар для співробітників, керівників Гугл - календар для адміністрації школи

Завдання 3

Тренінг

Тема тренінгу. Інтернет ресурси для вчителів. Використання Google форми.

Мета тренінгу:

• ознайомлення з впровадженням ІКТ в навчальний процес;
• ознайомити з сервісом Google форми, дати уявлення його;
• ознайомити з можливостями його використанні при організації навчання;
• навчити створювати власні форми для проведення анкетування;
• навчити переглядати відповіді на анкету у формі та гугл - таблиці;
• навчити створювати тести з автоматичною перевіркою відповідей.

Хід тренінгу

Велика увага сьогодні приділяється використанню інформаційно-комунікаційних технологій у освітній діяльності. Підвищений інтерес до цього питання пояснюється євроінтергаційним курсом розвитку України. На цьому шляху вітчизняній освіті необхідно довести свою відповідність тим високим стандартам, що існують у країнах Європейського союзу. Задля реалізації поставлених завдань державою розгорнута цільова соціальна програма «Сто відсотків», що має створити необхідні умови і забезпечити готовність педагогів до впровадження ІКТ у навчально-виховний процес. Національний проект «Відкритий світ» спрямований на створення інформаційно-комунікаційної освітньої мережі національного рівня, що об’єднає уніфіковані методичні та дидактичні матеріали, централізує системи навчання та оцінювання учнів, а також впровадить ІКТ у систему управляння навчальними закладами.

Але, не зважаючи на ці серйозні державні ініціативи, треба визнати, що темпи впровадження ІКТ у освітню діяльність педагогів залишаються низькими. Так, результатами моніторингу, що проводився протягом квітня 2018 року у 33 школах міста Києва, лише 34% вчителів систематично використовують у своїй роботі комп’ютерну техніку. Звертаємо увагу, що це тільки кількісний показник, що вказує низькі темпи впровадження ІКТ, а для оцінки ефективності роботи цих технологій потрібне врахування ще й якості навчальних матеріалів та умов їх використання.

Дуже важливим моментом використання ІКТ у навчанні є методична доцільність. Остання визначається, як продиктований необхідністю оптимальний підбір засобу подання матеріалу з використанням технічного обладнання і програмного забезпечення за найкоротший проміжок час. Необхідність, у свою чергу, визначається, як відповідність обраного засобу опрацювання матеріалу віковим та психосоматичним особливостям учнів з урахуванням рівня їхньої попередньої навчальної підготовки. Це означає, що практично всі навчальні матеріали повинні бути адаптованими під кожний конкретний дитячий колектив. І зробити це має та людина, яка найкраще знається на особливостях і індивідуальних потребах цього колективу – це вчитель. На жаль, зараз вчителі у своїй більшості пропонують учням до використання ті технології, якими володіють, а не ті, які були б найбільш ефективними у конкретному випадку. Головним чином, інструментами на уроці стали програми досить вузького кола з пакету «Microsoft Office», які до того ж використовуються у випадках, що зручні для вчителя, а не для учня. Ситуацію може ускладнити впровадження матеріального заохочення вчителів, до використання у роботі комп’ютерні технології. Це питання час від часу обговорюються вищім керівництвом освітньої галузі і повинно, на перший погляд, позитивно вплинути на стан використання провідних технологій у навчальному процесі. Але в тих умовах, які ми зараз маємо з рівнем комп’ютерної грамотності вчителів, скоріш за все, ми отримаємо впровадження «ІКТ заради ІКТ». Тобто самий процес впровадження ІТ буде головніший за ефективність і доцільність такого впровадження.

Подолання цих складностей може бути досягнуто різними шляхами: підвищенням рівня ІКТ компетентності вчителів, збільшенням кількості різнорівневих навчальних матеріалів, наданням вчителям для використання на уроці замість повністю готових матеріалів лише окремих блоків. Але все це збільшить час, що буде витрачатись педагогом для підготовки до заняття. Найбільш зручним, на наш погляд, є розширення переліку методик та допоміжних методичних матеріалів для вчителя, що дозволять працювати з одним й тим же навчальним матеріалом у різних класах без його попередньої технічної переробки. Іншими словами, адаптування матеріалів буде досягатися за рахунок використання різних методичних прийомів.

Дидактична доцільність. Безліч можливостей надає вчителеві використання на уроці електронних дидактичних матеріалів. Під останніми розуміють цілеспрямовано розроблені документи, для використання у навчальному процесі за допомогою прикладних програм загального призначення (або навчальних програмних середовищ) і побудовані відповідно до змісту навчальної теми і методики навчання предмету. Головною перевагою електронних дидактичних матеріалів є можливість їх виготовлення з урахуванням індивідуальних умов навчального процесу. Однак, виготовлення якісних матеріалів вимагає у вчителя певного часу і достатньо високих практичних навичок роботи з обладнанням. Досить часто трапляється нестача і першого і другого. Тому переважна більшість матеріалів, які зараз використовуються вчителями у навчальному процесі носять ілюстративний характер. Це презентації, що, частіш за все, супроводжують заняття від початку і до кінця. Такий підхід до використання цифрових технологій практично виключає творчу складову і самостійну роботу учнів. Одноманітність матеріалів і традиційна надмірність у використанні, робить їх звичними і емоційно знебарвленими.

Досить цікавим шляхом розв’язання вказаної проблеми може стати використання елементів проектної діяльності учнів на уроці. У цьому випадку учень сам обирає оптимальний для нього рівень використання ІКТ.

Рівень ІКТ-компетентності вчителя. Головною проблемою є різниця у рівнях володінні комп’ютерною технікою вчителями і учнями. У випадку, якщо ця різниця є досить суттєвою, учитель просто не в змозі запропонувати учню гідний рівень навчальних матеріалів. На подолання цієї проблеми спрямовані підтримані Міністерством освітні ініціативи всесвітньо відомих компаній Intel «Навчання для майбутнього», Microsoft «Партнерство в навчанні», Національний проект «Відкритий світ», Національна програма «100 відсотків». Значний внесок у просвітницьку діяльність роблять інститути післядипломної освіти на курсах підвищення кваліфікації вчителів. Але інтенсивність використання комп’ютерних технологій [3] свідчить про те, що й досі рівень комп’ютерної грамотності вчителів-предметників є лімітуючим фактором впровадження ІТ у освіті.

Матеріально-технічне забезпечення. За результатами моніторингу впровадження ІКТ і загальноосвітніх навчальних закладів м. Києва, майже 50% предметних кабінетів не мають жодного цифрового пристрою навчання, і лише кожний п’ятий кабінет має під’єднання до Інтернету [3]. До того ж, у звіті про результати моніторингу зазначається, що «навчальні заклади обирались районними науково-методичними центрами (РНМЦ) самостійно, то можна передбачити, що до списку потрапили «благополучні» школи і реальні показники можуть виявитись ще гіршими». Також невтішною є ситуація і з ліцензійним програмним забезпеченням навіть комп’ютерних класів шкіл.

Практично не використовуються технології орієнтовані на інші пристрої, що є власністю учнів (iPad, iPhon, електронна книга).

Індивідуальні особливості учня. Технології особистісно-орієнтовані навчання, які сьогодні викликають живий інтерес школярів і користуються досить великим попитом серед батьків учнів, передбачають індивідуальний підхід до кожної дитини, демократичний стиль управління і гуманістичну спрямованість процесу навчання, як співробітництва. Тому розуміння раціонального розв’язання проблемного завдання тісно пов’язане з індивідуальними особливостями людини. Тобто, раціональним вважається такий шлях вирішення питання, який потребує мінімальну кількість часу і найзручніший для учня.

А зараз, я пропоную дізнати про Google форми та навчитися їх створювати.

Google форма - відмінний помічник вчителя. За допомогою форми можна проводити різні опитування, вікторини, створювати анкети, тести. При створення форми автоматично створюється таблиця Google, в якій накопичуються результати заповнення форми. Таблиця надає зручні можливості зберігання і обробки зібраних даних.

Ось які приклади використання Google форми в освіті

• реєстрація учасників навчальних проектів
• проміжний контроль, вікторина, опитування, анкети;
• організація спільної роботи групи, самооцінка;
• рефлексія.

За допомогою Google форми організувати опитування, тестування учнів, анкетування вчителів. Створити Google форму доволі не важко, кожен користувач, який має початкові навчики роботи з офісними додатками легко впорається з цією задачею. При проведенні тестування можливо автоматично оцінити роботи учнів та надіслати їм на електронну адресу оцінки.

Інструкція по створенню Google форми

(Після прослухання тренінгу вчителі з моєю допомогою створювали Google форми для своїх класів)

Завдання 4

Методичні рекомендації

Методичні рекомендації до проектування інформаційного освітнього середовища школи,модернізації ІТ інфраструктури, формування ІК-компетентності вчителів школи

• забезпечення комунікації всіх учасників освітнього процесу (вчитель – учень -батьки) -наявність великого обсягу цифрових освітніх ресурсів (програми ліцензовані, доступ до інтернету, створення власних ІОС);
• доступність та відкритість результатів для всіх учасників;
• моніторинг якості роботи в програмах (аналіз та формування звітності за результатами роботи);
• наявність та підтримка електронного документообігу;
• доступність всіх нормативних документів;
• використання програмного середовища, яке формує робочий інформаційний простір для учнів та вчителів;
• створення корпоративної пошти для вчителів, єдиного середовища для обміну інформацією, документацією;
• оновлення сайту школи;
• наявність відібраної, безпечної та якісної інформації (захист комп’ютерів від доступу до неякісної інформації).

Для формування ІК-компетентності вчителів потрібно:

• Проводити семінари і тренінги для вчителів.
• Надавати вчителям можливості проходження курсів підвищення ІК-компетентності.
• Мотивувати вчителів та показувати можливості використання сучасних технічних засобів в освіті.
• Виділення ІК-компетентності як окремої складової професійної компетентності педагога обумовлено активним використання ІКТ у всіх сферах людської діяльності, в тому числі і в освіті.

Модернізація ІТ інфраструктури

• створення курсів для підвищення рівня знань працівників школи по роботі з ІКТ;
• оновлення технічної бази закладу (закупівля новітньої техніки: комп’ютерів, SMART-board, телевізорів, програмного забезпечення і т.д.);
• співпраця з ІТ – менеджером школи;
• підключення до швидкісного інтернету.

Рекомендації щодо впровадження ІКТ в ЗНЗ:

• формувати інформаційну культуру учнів та педагогічних працівників.
• використання інформаційно – комунікаційних технологій.
• удосконалювати інформаційно – методичне забезпечення освітнього процесу.
• оптимізувати освітній менеджмент з використанням сучасних інформаційних технологій.
• фктивізувати роботу шкільного web- сайту, як єдиного освітньо – інформаційного середовища для популяризації кращих освітянських надбань, підтримки колективної та індивідуальної комунікації, формування мережевих професійних об’єднань та функціонування закладу як відкритої системи.
• сприяти проходженню кожним педагогічним працівником навчання за дистанційним курсом «Сервіси Google у професійній діяльності вчителя».
• заохочувати педагогічних працівників до створення власного web – сайту чи блогу.