Калябура
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:33, 22 листопада 2015; Ivdruts.pi14 (обговорення • внесок)
Калябу́ра, -ри, ж. Лужа.
«Словарь української мови»
Калябу́ра, -ри, ж. Лужа. З чужого коня і серед калябури вставай. Ном. № 9691.