Каліво

Каліво, -ва, с. 1) Кустъ картофеля. Картопля сеє літо не вродила: потроху пуд калівом. Черниг. у. Оце три каліва викопала. Черниг. у. 2) О коноплѣ, льнѣ: половина повісма. Черниг. у. Однорічна трав'яниста рослина з їстівними бульбами, багатими на крохмаль. По невеличких огородах, наче сторожі, стояли широкоголові соняшники, поміж ними, як рута, зеленіли кущі картоплі (Панас Мирний, IV, 1955, 205); Євдоким через пліт поглядає на свій город, де вже рясно, і синьо, і біло цвіте картопля (Михайло Стельмах, I, 1962, 570).

2. збірн. Бульби цієї рослини, що вживаються як їжа і як корм для тварин. Кілька вже день [днів] харчувались старі вареною та печеною картоплею (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 90); Валя чистить картоплю, раптом кидає ніж, хапається за пучку (Степан Васильченко, III, 1960, 326); Картопля як джерело одержання крохмалю стоїть на першому місці (Картопля, 1957, 10).