Швидун Леся Петрівна

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Виробнича (за спеціалізацією «Управління електронним навчанням») практика студентки Швидун Лесі Петрівни VІ курсу Педагогічного інституту денної форми навчання освітній рівень: другий (магістерський) спеціальності «Початкова освіта». База проведення практики - ЗЗСО №173 з (м.Київ,проспект Відрадний 20)

Зміст

1. Вступ

2.Аналіз освітньої політики з питань впровадження ІКТ.

2.1 Інтерв’ю з заступником навчального закладу.

2.2. Створення анкети. Аналіз результатів анкетування.

2.3. Аналіз ІТ інфраструктури навчального закладу (апаратне, програмне, інформаційне, навчально-наукове забезпечення)

3.Гугл- календар.

Вступ

173_школа.png

Середня загальноосвітня школа №173 відкрилася 1 вересня 1961 року і була розрахована на 600 місць, у складі 10-11 класів. До 1991 року носила ім’я В.Я. Чубаря. У спеціалізованій школі №173 поглиблено вивчається англійська мова з 1 класу, друга мова – німецька, вивчається з 5 класу. Працюючи за сучасними навчальними комплексами видавництва “Pearson”, впроваджуюючи на уроках новітні технології, вчителі англійської мови здійснюють підготовку учнів до ЗНО уже з 3 класу.

Адреса: пр-т Відрадний, 20, Україна, Київ 044 497 20 86 school173@ukr.net

Кількість класів: 35

Кількість учнів: 1006

Кількість працівників: 136

2.Аналіз освітньої політики з питань впровадження ІКТ.

В школі працює 3 комп’ютерні кабінети, в яких функціонують сучасні комп'ютери.

Інтерактивними дошками для використання в навчально – виховному процесі оснащені 3 кабінети: кабінет інформатики, географії та фізики.

Мультимедійні дошки встановлені в 3 кабінетах початкових класів.

Wi-Fi по всьому навчальному закладу відсутній.

25 класних кімнат оснащені новими сучасними плазмовими телевізорами.

2.1 Інтерв’ю з заступником навчального закладу.

Я поспілкувалася із заступникам директора навчального закладу №173 Котламіной Наталією Борисівною щодо освітньої політики з питань впровадження ІКТ у школі.

Файл:Kotlamina.jpg


Інтерв’ю із заступником директора

2.2. Створення анкети. Аналіз результатів анкетування.

Серед вчителів ЗЗСО №173 було проведено анкетування на тему «Анкета впровадження ІКТ у ЗЗСО №173». Результати опитування та аналізу Ви можете побачити в наданих та опрацьованих нами діаграмах. Учителі охоче погодилися пройти дані анкети.

Анкета

Аналіз результатів анкетування.

Аналіз проведенного анкетування.

2.3. Аналіз ІТ інфраструктури навчального закладу (апаратне, програмне, інформаційне, навчально-наукове забезпечення)

Інформаційно-освітнє середовище школи представлено сайтом школи, який реалізує освітню політику школи https://school173.com.ua/ Навчання інформатики починається з 2 класу і активно продовжується до 11 класу. Як початкова, так і старша та середня школи забезпеченні підручниками "Інформатика". В початковій наявні зошити з друкованою основою.

5informatyka-3-klas-Lomakovska.jpg

Апаратне забезпечення:

Апаратне_забезпечення.jpg

3 комп'ютерні класи

3 інтерактивні дошки

3 мультимедійні комплекти



Програмне забезпечення:

Pz.jpg

Microsoft office

Windows

Сходинки до інформатики


400px-Навчальне_забезпечення.png



Навчально-наукове забезпечення:

Gimp

Gcompris

Scratch

сервіси Google

Microsoft Оffice


3.Гугл- календар.

4.Проведення семінару для вчителів з використання ІКТ в освіті.

Під час проходження практики, мною був проведений семінар для вчителів, який передбачає ознайомлення з інформаційно-комунікаційними технологіями в навчальному процесі.

Семінар

5.Методичні рекомендації.

Методичні рекомендації модернізації ІТ інфраструктури навчальної установи

Умови, необхідні для покращення процесів комп’ютеризації та інформатизації навчального закладу:

- забезпечення навчальних закладів новітньою коп’ютерною технікою. Для ефективної підтримки інформаційно навчального середовища школи потрібно розробити механізми її забезпечення достатньою кількістю одиниць сучасної комп’ютерної та цифрової техніки, а також її своєчасного оновлення. Доцільно забезпечити кожний навчальний клас мультимедійним комплексом (цифровий проектор, мультимедійна дошка та персональний комп’ютер педагога);

- забезпечення навчальних закладів доступом до мережі Інтернет. Для успішного впровадження коп’ютеризації навчальних шкіл України необхідно забезпечити кожний загальноосвітній навчальний заклад якісним доступом до мережі Інтернет. Для більш ефективного залучення й використання мобільних пристроїв, доцільно упровадити бездротові локальні мережі (Wi-Fi), що дозволить забезпечити й оптимізувати доступ до Інтернет з більшості навчальних класів;

- оновлення санітарно-гігієнічних вимог. Відкритим залишається питання розроблення санітарно-гігієнічних вимог до використання ІКТ у навчальному процесі загальноосвітніх навчальних закладів. Існуючі вимоги не відповідають умовам сучасності й потребують оновлення, зокрема розроблення вимог до використання, окрім ПК, й інших комп’ютерних пристроїв: ноутбуків, планшетів, електронних книжок та ін;

- стандартизація вимог до електронних освітніх ресурсів. Для забезпечення якості електронних освітніх ресурсів необхідне розроблення й упровадження на державному рівні процедур їх стандартизації та сертифікації, створення відповідних національних стандартів, їх гармонізація з міжнародними.

Методичні рекомендації щодо формування ІК- компетентності вчителів, вихователів освітньої установи

ІКТ-компетенції вчителя визначають як здатність педагога розв’язувати професійні завдання з використанням засобів і методів інформатики й ІКТ, а саме:

– здійснювати інформаційну діяльність зі збору, обробки, передавання, зберігання інформаційного ресурсу, з продукування інформації з метою автоматизації процесів інформаційно-методичного забезпечення;

– оцінювати і реалізовувати можливості електронних видань освітнього призначення і розподіленого в мережі Інтернет інформаційного ресурсу освітнього призначення;

– організовувати інформаційну взаємодію між учасниками навчального процесу й інтерактивним засобом, який функціонує на базі засобів ІКТ;

– створювати і використовувати психолого-педагогічні методики контролю і оцінювання рівня знань учнів, їх просування в навчанні;

Науковці, які розробляють цю проблему, наголошують на тому, що вчитель, який використовує у своїй діяльності ІКТ, повинен психологічно бути готовим до постійного вдосконалення своїх знань. У зв'язку з цим ще в стінах ВНЗ (вищий навчальний заклад) у майбутнього вчителя необхідно формувати і професійну готовність до постійної самоосвіти і підвищення кваліфікації в галузі ІКТ.

Отже, щоб отримати ІКТ-компетентного вчителя, навчальному закладу необхідно організувати методичну, технічну та мотиваційну підтримку. Розв’язання задач формування і розвитку ІК-компетентності вчителів шкіл тісно пов'язане з урахуванням нових соціальних і особистісних запитів учнів, процесів інтеграції, багаторівневості і профілізації в шкільній освіті. Це спричиняє необхідність врахування нових факторів, що входять до методичного контексту підготовки майбутніх учителів у системі вищої педагогічної освіти в галузі використання засобів і методів інформатики й ІК в освіті: організаційно-методичне забезпечення викладання предмета; стан предметної галузі в науковому і технологічному плані; спеціальну підготовку викладачів у галузі інформатики та ІКТ. Стає очевидним, що професійні якості вчителя істотно залежать від готовності освоювати і використовувати у своїй роботі нові методи, форми і засоби навчання, у тому числі на базі ІКТ. Методичні рекомендації щодо проектування інформаційного освітнього середовища навчальної установи Світова спільнота прагне створити систему освіти, яка відповідала б викликам часу і потребам особистості, а тому відшукує нові умови і моделі її розвитку. У найперспективніших моделях, які випробувані часом, в основу покладена ідея формування і динамічного розвитку природного таланту кожної дитини як умови її самоствердження на життєвому шляху.


У теоретичному обґрунтуванні проектування освітнього середовища школи важливо виокремити кілька головних положень.

1. Навчальне середовище включає матеріальне середовище, психологічні чинники, соціальні відносини і призначається для забезпечення повноцінних умов для формування предметних і ключових компетентностей учнів.

2. Матеріальне середовище формується шкільною архітектурою, навчальним обладнанням і дидактичними матеріалами, сукупністю традиційних і сучасних засобів предметно-перетворювальної діяльності учнів.

3. Рівноцінними матеріальному середовищу мають бути стандарти психологічного й соціального середовищ.

4. Учні мають отримати можливість активно і незалежно навчатися за індивідуальною траєкторією в самостійно обраному, особистісно ціннісному інформаційному середовищі.

Отже, поставлені завдання вимагають створення оптимальних матеріальних психолого-педагогічних, санітарно-гігієнічних, організаційно-режимних і кадрових умов, які сприятимуть реалізації комплексу найважливіших заходів:

• створення педагогічних умов для повноцінного і гармонійного фізичного, розумового і духовного розвитку особистості;

• розроблення й апробування структури освітньо-інформаційного середовища як системи безперервної освіти.

• створення матеріально-технічної бази з урахуванням досягнень науки і техніки на основі використання новітніх комп’ютерних технологій;

• забезпечення позитивної психологічної атмосфери емоційного і фізичного благополуччя.

Модельоване освітньо-інформаційне середовище має бути таким, що розвиває дітей і саме розвивається. Водночас, необхідно враховувати три основні аспекти ідеї розвитку: постійний розвиток змісту і методів навчання, їх вплив на розвиток особистості і, як результат, – вплив на розвиток соціокультурного середовища мікрорайону, де розташований навчальний заклад. Освітньо-інформаційне середовище має забезпечувати зв’язок цілей і завдань виховання, навчання і розвитку учнів на кожному віковому ступені з урахуванням психологічних і фізіологічних особливостей дітей і підлітків.

6.Презентація виконання.

Презентація результатів практики на Вікі-порталі.