Каламут

Каламут, -та и -ту, м. 1) = Баламут. 2) Ссора, раздоръ; смута, волненіе. Прийшов сюди, ну вже й буде каламут. Досі як хо́роше було, тихо, поки його не було. Павлоградъ. См. Каломут.

Сучаснісловники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

КАЛАМУ́Т, у, чол., розм. Неприємність, клопіт; сварка. [Захарко:] Коли б з цього кумовання не вчинилося якого каламуту! (Марко Кропивницький, II, 1958, 159); — Це ж той їх наречений, що колись проти панни той каламут на ярмарці вчинив (Степан Васильченко, II, 1959, 333). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 74.

.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Каламут, -та и -ту, м. 1) = баламут. 2) Ссора, раздоръ; смута, волненіе. Прийшов сюди, — ну вже й буде каламут. Досі як хо́роше було, тихо, поки його не було. Павлоградъ. Cм. каломут.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

КАЛАМУ́Т, у, ч., розм. Неприємність, клопіт; сварка. [Захарко:] Коли б з цього кумовання не вчинилося якого каламуту! (Кроп., II, 1958, 159); — Це ж той їх наречений, що колись проти панни той каламут на ярмарці вчинив (Вас., II, 1959, 333). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 74.

Іноземнісловники

Словари и энциклопедии на Академике

• 1 каламут — у, ч., розм. Неприємність, клопіт; сварка … Український тлумачний словник • 2 каламут — іменник чоловічого роду розм … Орфографічний словник української мови • 3 каламут — мути, ж. Пр. Каламуть; брудна, стояча вода в ставку, в калюжі … Словник лемківскої говірки • 4 шар каламуті — Syn: суспензійна верства … Словарь синонимов металлургических терминов • 5 каламута — и, ж., розм., рідко. Те саме, що каламуть 3); каламут … Український тлумачний словник

Ілюстрації

x140px

Цікавіфакти

Матеріал з Вікіпедії

uk.wikipedia.org/wiki/Каламутність_води