Каблук

Словник Грінченка

Каблук, -ка, м. 1) Дуга, часть окружности. 2) Снарядъ для спугиванія рыбы, состоящій изъ дуги, концы которой соединены доской, оканчивающейся зубьями въ видѣ гребня; бороздя дно, эти зубцы спугиваютъ мелкую рыбу, попадающую въ поставленную раньше сѣть. Дуга наз. каблук, доска съ зубьями — гребінь. Шух. 1. 228. 3) Лука въ сѣдлѣ. См. Облук. Шух. І. 252.

Сучасні словники

Каблук - м. подпяток під чоботом або башмаком, підбор , набійка (http://invivio.net) Каблук - Дерев'яна, шкіряна і т. ін. набійка на підошві взуття (Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 400.) Каблук - деталь взуття у вигляді вертикальної підставки, що підводить п'яту вище рівня носка (http://uk.wikipedia.org)

Доповнення

Каблук на взутті з'явився в пізньому середньовіччі. Слово «каблук» ймовірно запозичене з тюркської kabluk, яке походить від араб.Kab-«п'ята, п'ята». Вважається, що каблук вперше з'явився на чоботях для верхової їзди, щоб нога не провалювалася в стремено. Високі підбори подовжують ноги, збільшують зріст, роблять жіночу фігуру стрункішою і сексуальніше, зорово зменшують розмір стопи. Важливо, щоб жінка вміла ходити на підборах, володіла граціозною ходою.

Як специфічно жіночий предмет одягу, туфлі на підборах стали поширеним об'єктом сексуального фетишизму.ґ