Кабанюга
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:02, 18 жовтня 2016; Oipodaneva.fpmv16 (обговорення • внесок)
Кабаню́га, -ги, м. Ув. отъ кабан. Желех.
Сучасний тлумачний словник
Кабанюга и, ч. Збільш, до кабан. Годований кабанюга; * У порівн. Закліпав [Демид] до владики білими щетинкуватими віями, як ображений на неуважного скотаря товстенний кабанюга (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 283).