Кабанюга

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Кабаню́га, -ги, м. Ув. отъ кабан. Желех.

Сучасний тлумачний словник

Кабанюга и, ч. Збільш, до кабан. Годований кабанюга; * У порівн. Закліпав [Демид] до владики білими щетинкуватими віями, як ображений на неуважного скотаря товстенний кабанюга (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 283).