Уникати

Словник української мови

Уникати, -каю, -єш и уникувати, -ую, -єш, сов. в. уникнути, -кну, -неш, гл. 1) Входить, хаживать, войти, зайти куда либо. Кота ще треба пошанувать палицею, щоб він сюди не вникав. Ном. № 13612. 2) Переносно: входить, вмѣшиваться, вмѣшаться во что-либо, принимать участіе въ чемъ. Хто його знає, як він там сіяв і які у його були борозни: ми туди не вникували: знаєм тільки, що владав вія сією землею от поти. Павлог. у. (Залюб.).

Сучасні словники

ПРОНИКАТИ, аю, аєш, недок., ПРОНИКНУТИ і ПРОНИКТИ, кну, кнеш; мин. ч. проник, ла, ло і проникнув, нула, ло; док.

• Удаючись до хитрощів, обману і т. ін., спритно пробиратися, прокрадатися куди-небудь.
• Тільки 3 ос. Проростати на певну глибину (про коріння).
• ...крізь що. Долаючи перешкоди, доноситися, ставати чутним (про звуки).
• Перен. Пильно вдивлятися в кого-, що-небудь, намагатися роздивитися когось, щось.
• Проникати (проникнути, проникти) в душу (в серце, до серця) кого, кому і без додатка: те саме, що Заглядати (заглянути) в душу (серце).
• Перен. Розповсюджуючись, поширюючись, здобувати загальне визнання, набувати широкого застосування і т. ін.

Інші значення

• Вникати (в що). Намагатися зрозуміти суть чогось, розібратися в чомусь. – Якість їх роботи визначається насамперед якістю нашої продукції. А остання у великій мірі залежить від того, як глибоко вникаєте ви у свої обов’язки (Ю.Шовкопляс); Про його (Шевченка) поетику, його науку мистецтва знаємо дуже мало, бо так мало мали часу – через постійну загрозу національного зникнення – вникати в секрети шевченківської поетичної творчості (Р.Іваничук).
• Уникати (кого, чого і що робити). Намагатися не спілкуватися з кимсь, цуратися когось, не бажати чогось, рятуватися від чогось тощо. Я намагався уникати особистих зустрічей з нею (О.Гуреїв); Ви все якось уникаєте розмовляти про те, що мене найбільш хвилює (З.Мороз); Скіфи на конях та возах легко уникали зустрічі з персами (В.Земляк).

Іноземні словники

Проникать, -аю, -ну (рус.)

Permeate (eng.)

Ілюстрації

Джерела

Літературне слововживання

Академічний тлумачний словник (1970—1980)