Заломлення
Заломлення — зміна напрямку поширення випромінювання при проходженні межі розділу двох середовищ з різною оптичною густиною.
Зміст
Загальна характеристика
Кут, на який змінюється напрям поширення випромінювання, залежить від оптичної густини обох середовищ, а також від довжини хвилі самого випромінювання. Явище заломлення широко використовується в оптиці. Наприклад, випромінювання, заламуючись у призмі, розкладається на спектр.Також властивість заломлення світла у повітрі використовується у шлірен-зйомці(методі Теплера).
Математично заломлення світла описується законом Снелліуса та формулами Френеля.
При заломленні світла деякими кристалами виникає не один, а два заломлені промені, які розповсюджуються в різних напрямках. Це явище називається подвійним променезаломленням.
Стосовно світлових променів розрізняють такі види рефракції:астрономічну (відхилення променя від світила земною атмосферою в напрямі щільніших її шарів, у результаті чого видимі зенітні відстані завжди здаються меншими за істинні),земну(відбувається в нижніх шарах атмосфери і відчутно впливає на результати високоточних геодезичних вимірювань) та диференціальну(виявляється як різниця впливу загальної рефракції на візирні лінії під час вимірювання відстаней далекомірами подвійного зображення).
Термінологія
Кут, утворений надхідним променем із нормаллю до площини розділу середовищ, називається кутом падіння.
Кут, утворений відбитим променем із нормаллю до площини розділу середовищ, називається кутом відбивання.
Кут, утворений заломленим променем із нормаллю до площини розділу середовищ, називається кутом заломлення.
Площина, в якій лежать промені, називається площиною падіння.
Відношення інтенсивності відбитого променя до інтенсивності променя, який падає на межу розділу, називається коефіцієнтом відбивання.
Відношення інтенсивності заломленого променя до інтенсивності променя, який падає на межу розділу, називається коефіцієнтом проходження.
Коефіцієнт земного заломлення — відношення радіуса Землі до радіуса рефракційної кривої, утвореної променем візування, викривленим у приземному шарі атмосфери. Приблизно коефіцієнт земного заломлення дорівнює 0,14-0,16; враховується в тригонометричному (геодезичному) нівелюванні.
Ілюстрації
|
|
|
|
Джерела та література
Романюк М. О., Крочук А. С., Пашук І. П. Оптика. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2012. — 564 с.
Визначення та врахування вертикальної рефракції під час геодезичних вимірювань / О. І. Мороз; Нац. ун-т "Львів. політехніка". - Л., 2003. - 224 c. - Бібліогр.: 175 назв.
Вакуленко М. О. Тлумачний словник із фізики : 6644 статті / М. О. Вакуленко, О. В. Вакуленко. — К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008. — 767 с.
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.
