Икавка

Икавка, -ки, ж. 1) Икотка. Ном. № 13390. 2) Раст. Berteroa incana. Dec. ЗЮЗО. І. 114. Ум. Икавочка. ЕЗ. V. 191. ГИ́КАВКА, І́КАВКА, и, жін. Мимовільні вдихувальні рухи, що викликаються судорожним скороченням діафрагми, а також короткі уривчасті звуки, що їх супроводять. Гикавка стискала їх [хлопців] горла (Іван Франко, VI, 1951, 173); З переляку вона захворіла на гикавку і жодного слова вимовити не могла (Іван Ле, Наливайко, 1957, 232). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 60.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації