Сивобородий
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:56, 20 листопада 2018; Yvshevchenko.fpmv18 (обговорення • внесок)
Сивобородий, -а, -е. Сѣдобородый. Гетери гостя привели сивобородого. Шевч. 604.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
СИВОБОРО́ДИЙ, а, е. Який має сиву бороду; із сивою бородою. Старі діди, поважні, сивобороді, походжали коло хат (Іван Франко, VI, 1951, 25); Зустрів мене в фойє бадьорий, сивобородий, а розкудланою по-біблійськи головою дідусь (Павло Тичина, III, 1957, 14); * Образно. За вікном дико ревла і вигиналась у скаженому танку сивоборода заметіль (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 405); // у знач. ім. сивобороді, дих, мн. (одн. сивобородий, дого, чол.). Чоловіки із сивими бородами. Поодаль від гурту стояло кілька сивобородих (Юрій Збанацький, Любов, 1957, 304).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Академічний словник ураїнської мови
