Дзинчати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:30, 20 листопада 2018; D.nastas (обговорення • внесок)
Зміст
Сучасні словники
ДЗИНЧАТИ, чи́ть, недок., розм. Те саме, що дзижчати. Комарик молодий своє дзинчить: «Мене не настрашить, Нехай хоч як хвостом [Лев] молотить» (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 179); Голосно дзинчали чарочки; ясно грали у людей очі (Панас Мирний, III, 1954, 85).
