Баюра

Баюра, -ри, ж. 1) Большая, глубокая лужа. Там у лісі такі баюри, що й маточини покрива. Аф. Їде школяр на сухе, мужик у баюрі. Рудан. I. 113. Перевези мене, чоловіче, без баюру. О. 1862. IX. 35. 2) Ямка въ земляномъ полу. В хаті... усюди баюри під ногами, — уже и не зазнать, коли долівку мазано. Г. Барв. 31. Ув. Баюрище.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

БАЮРА,и, жін. 1. Велика, глибока калюжа. Лежала свиня в баюрі та й ось як хрюкала — балакала сама з собою (Іван Франко, III, 1950, 121); Вода стояла великими і малими калюжами, баюрами і цілими озерами, наповнювала колії, невиразно поблискувала, мов тьмяне дзеркало (Леонід Первомайський, Материн.. хліб, 1960, 152); Тонка плівка криги затягувала баюри у лісових хащах (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 114).

2. Яма, вибій. Сотні кріпаків місяців зо два тілько й знали, що рили сиру землю. Вирили баюру страшенну (Панас Мирний, IV, 1955, 15); Візок, запряжений однією конякою, стрибав по баюрах (Петро Панч, I, 1956, 266); // Ямка в земляній підлозі. В хаті.. усюди баюри під ногами, — уже й не зазнать, коли долівку мазано (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 31).

Словник синонімів української мови

ВИБОЇНА (заглиблення на дорозі, що утворилося внаслідок частої їзди), ВИБІЙ, ЯМА, БАЮРА рідше, ЗАБОЇНА діал., ЗАБІЙ діал. На вибоїні машина підскочила (М. Чабанівський); З темряви ночі, тихо і плавно погойдуючись на вибоях, виринув силует легкової машини (Я. Качура); Ішов, ішов дорогою, та й у яму впав (прислів'я); Візок, запряжений однією конякою, стрибав по баюрах (П. Панч); М'яко гойдається бричка на забоїнах (Н. Рибак); Великі забої були на шляху (Словник Б. Грінченка). КАЛЮЖА (заглибина в ґрунті, наповнена водою або іншою рідиною); БАРЛІГ (заглибина з гряззю); БАЮРА (велика, глибока заглибина, вибоїна); КОВБАНЯ, КАЛАБАНЯ розм., КАЛАБАТИНА діал., БАКАЙ діал., КОВТЬОБА діал. (глибока вибоїна з водою, гряззю). Один пастушок наглядів калюжу під вербами. Ми побігли до тієї калюжки, пообмазувались чорною гряззю (І. Нечуй-Левицький); Валяється, як свиня в барлозі (М. Номис); Тонка плівка криги затягувала баюри у лісових хащах (Н. Рибак); Раптом на дорозі Іван побачив старого бойка, що загруз своїм возом у баюрі (П. Колесник); На дорогу з чийогось двору, хрюкаючи, направилась свиня, лягла в ковбаню (А. Шиян); Виходив (Гриць) перед хату.., ставав собі коло калабані, що з неї воду кури п'ють, та й торкотів (Лесь Мартович); Одинока жаба вилізла з калабатини (М. Коцюбинський); А деякі шофери то й самі норовили грюкнути машиною в бакай коло своєї хати чи біля воріт куми (В. Кучер);

Ілюстрації