Парость

Парость, -ти, ж. = Парост 1. Вх. Пч. I. 15.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Див. також
5 Джерела та література
6 Зовнішні посилання

Сучасні словники

ПА́РОСТЬ, і, жін.

1. Те саме, що паросток. Зима гине, як надходить весна, зерно гниє в землі, випускаючи парость (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 275); Як парость виноградної лози, Плекайте мову. Пильно й ненастанно політь бур'ян (Максим Рильський, III, 1961, 211).

2. перен. Окреме відгалуження, частина чого-небудь. Певна річ, не у всіх паростях національної літератури відносини національних і міжнародних елементів однакові (Іван Франко, XVI, 1955, 385); // заст. Нащадок. Скоро, Кліменина парость, прийшов Фаетонт до палацу, Скоро вступив до покоїв свого.. батька (Микола Зеров, Вибр., 1966, 312); // без додатка, збірн. Молоді люди. Хлопці його оточують, старий геть губиться в молодій парості (Юрій Яновський, II, 1954, 218).

3. Ліпія спорідненості у родоводі кого-, чого-небудь. На думку деяких дослідників, населення зрубної культури належало до іранської парості стародавніх індоєвропейських племен (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 106).

4. діал. Промінь, проміння. На сволоці бігали ти стрибали парості західного сонця (Панас Мирний, I, 1954, 336). ♦ Пускати (пустити) парость — те саме, що Пускати (пустити) паросток (див. паросток). — Це не означає, що я злегковажив вашими порадами-думками, навпаки, вони тепер якнайміцніше прищепилися і вже ростуть, пускають свіжі парості (Яків Качура, II, 1958, 27).

Словопедія

ПАРОСТОК – ПАРОСТЬ Паросток, -тка. 1. Молоде стебло рослини: пускати паростки. 2. перен. Перші прояви того, що починає розвиватись. Парость, -і, ор. -тю. 1. Те саме, що паросток 1: парості виноградної лози. 2. перен. Окреме відгалуження, частина чогось; лінія спорідненості в родоводі когось, чогось: парості національної літератури, іранська парость стародавніх індоєвропейських племен.