Перерва

Перерва, -ви, ж. Перерывъ, пауза, интервалъ, промежутокъ. 2) Раст. Lysimachia nummularia. Вх. Пч. II. 33. 3) Родъ вышивки. Kolb. І. 49. Тимчасове припинення дії, роботи, зупинка у плині, розвитку чого-небудь; проміжок часу, на який припиняється дія, робота, зупиняється плин, розвиток чого-небудь.

Сучасні словники

ПЕРЕ́РВА, и, жін.

1. Тимчасове припинення якоїсь дії, роботи, зупинка у плині, розвитку чого-небудь. Я давно писав йому заказного [рекомендованого] листа, оже [отже] й досі не одібрав ніякої оповістки, чи через перерву в зносинах, чи з іншої якої причини — невідомо (Панас Мирний, V, 1955, 433); Я твердо вирішив свою перерву в навчанні провести серед тайгових нетрів (Олесь Донченко, II, 1956, 15); // Тимчасовий перепочинок від чого-небудь. О. Мойсей добре поминав свої молодощі, бо дудлив без перерви з свого здорового стакана, вже не дожидаючись частування (Нечуй-Левицький, I, 1956, 127); Ми довго гнаними були.. і наші діти працювали На ката ситого... Всі дні, Всі довгі ночі, без перерви, Ми віддавали кров і нерви Неробам (Володимир Сосюра, I, 1957, 465).

Ілюстрації