Шпиняти

Шпиняти, -няю, -єш, гл. 1) Колоть. 2) Корить, укорять, колоть насмѣшками. См. Нашпиняти.

Сучасні словники

ШПИНЯ́ТИ, яю, яєш, недок., перех., розм.

1. Колоти, тикаючи чим-небудь гострим.

2. перен. Дошкуляти доріканнями, ущипливими словами, напученнями. Данько.. теж не забарився ув'язатися в загальну катавасію, доймаючи стражників зі своєї труднодоступної позиції хоч в'їдливими словами, шпиняючи їх звідти глумливими насмішками (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 95); Чи думав він [Андерсен] про таку славу серед усіх людей, коли був бідним сиротою.. і всі його, як те «гидке каченя», шпиняли, глузували з нього (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 209).

Ілюстрації