Риболовник

Риболовник, -ка, м. = Рибалка 1. Ум. Риболо́вничок. Рибаки ж мої, риболовнички. Мет. 311.

Сучасні словники

Укрліт.org

Риболовник, ка, м. = Рибалка 1. Ум. Риболо́вничок. Рибаки ж мої, риболовнички. Мет. 311.

Словник української мови

РИБАЛКА, и, 1. ч. і ж. Людина, яка ловить рибу, займається рибальством. На березі Рибалка молоденький На поплавець глядить і примовля: «Ловіться, рибочки, великі і маленькі!» (Г.-Арт., Байки.., 1958, 76); Ще малим мене за руку До рибалок дід повів. - Покажіть, - сказав, - онуку, Як то ловлять окунів (Нагн., Вибр., 1957, 46).

Ілюстрації

Див. також

Рибалка в Норвегії

Рибальський спорт

Левко Боровиковський Після бурі дівчинонька

З Дону воду брала:

«Чиє хвиля веселечко

К берегу примчала?

Чи того рибалоньки,

Що вірно кохала,

Що від нього до зіроньки

Ніченьок не спала?..»

Пливе човен – та вже його

Вода затопляє;

Та на човні знакомого

Рибалки немає.

Буйний вітер з дальніх сторон

Хвилю наганяє;

Понад Доном чорний ворон

Кряче й промовляє:

«Ой покинув рибалонька

Човник і весельце

Та затопив у Донові

Вірненькеє серце».

Ой утопив рибалонька

Та й мовив річима:

«Пливи, човне й веселенько, –

Де вірна дівчина!

Нехай човен мені буде

Замість домовини;

Хай весло поставлять люде

Хрестом на могилі!»

Джерела та література

Укрліт.org

Словник української мови

Зовнішні посилання

Король-рибалка (фільм)

УкрЛіб