Рева

Рева, -ви, об. Плакса. Черк. у. О. 1862. IX. 119. Он рева яблука розсипала. Ном. № 13978. Ув. Ре́вище. Оце ще ревище!

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках
РЕ́ВА, и, ч. і ж., розм. Людина, яка часто, багато плаче; плакса. — Що це у вас? Чого ти ревеш, рево? — пита, уступивши у хату, мати (Мирний, IV, 1955, 29); * У порівн. День почався суворою карою. Ладька, звичайно, ревів як рева, одбріхувався, просився і за кожною лінійкою вихоплював долоні (Мик., Повісті.., 1956, 7).

Ілюстрації

Див. також

Рева Андрій Олексійович