Убудити

Убуди́ти,-жу, -диш, (гл. Разбудить)- переривати чийсь сон, примушувати кого-небудь прокинутися.

• перен. Примушувати кого-небудь опам'ятатися, скинувши з себе заціпеніння, відірватися од нав'язливих думок і т. ін.

Його убудив галас у вагоні.

• перен. Спонукати до дії, примушувати бути діяльним, активним.

• перен. Сприяти виникненню, прояву або посиленню якихось почуттів, переживань, думок і т. ін

{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}}