Рідкий

Рідкий, -а, -е. 1) Рѣдкій, не густой. Не жаль мені, що мак рідкий. Чуб. V. 785. 2) Жидкій. Давайте круту варити, бо рідкої ні з чого. Ном. № 9801. 3) О землѣ: рідка земля — легкая, малосвязная земля. Херс. 4) Рѣдкій, не частый. Ум. Ріденький, рідесенький.

Сучасні словники

РІДКИ́Й, а, е.

1. Який перебуває в стані рідини.

2. Позбавлений достатнього вмісту чого-небудь в якійсь рідині; негустий.

3. Розташований, розміщений неблизько або нещільно один до одного (про однорідні предмети).

4. Який буває, трапляється і т. ін. нечасто.

5. Який повторюється, відбувається, буває і т. ін. через певні проміжки часу.

6. Ненасичений, розріджений (про млу, туман і т. ін.).

7. Який не відзначається звучністю (про голос, звуки).

Ілюстрації