Голосно
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:50, 20 листопада 2018; D.nastas (обговорення • внесок)
Голосно, нар. Громко, звучно. У кобзу грає, вигравав, голосно співає. Мет. 443. Ум. Голосненько. Біжи, коню, до нового двору, ой заржи голосненько. Чуб. V. 1008.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
[1]ГОЛОСНО. Присл. до голосний
— Не спиняй, нехай собі співає, аби не голосно (Тарас Шевченко, I, 1951, 102);
В гайку червоноголовий ятлик свистів уже зовсім по-весняному, голосно й заливисто (Олександр Ільченко, Звич. хлопець, 1947, 61).
Словник синонімів Полюги
ГОЛОСНО (скільки є сил) гучно, звучно, розкотисто// на весь голос.
Словник синонімів Караванського
ГОЛОСНО вголос, наголос, повним голосом, с. громовладно, на всю хату <вулицю>.
Ілюстрації
|
|
|
|
