Рябина
Ряби́на, -ни, ж. Рябина, Sorbus aucuparia. Чуб. V. 742.
Зміст
Сучасні словники
Вікіпедія
Гороби́на — рід рослин родини розових. Листопадні дерева або кущі з перистими або простими листками. Квітки двостатеві, зібрані в щиткоподібні суцвіття.
Академічний тлумачний словник
1. Дерево з оранжево-червоними ягодами, які ростуть гронами.
2. Ягоди цього дерева.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 147.
Дерево з оранжево-червоними ягодами, які ростуть фонами, а також плоди цього дерева; має великі лікувальні властивості, тому здавна використовується в народній медицині; гілка горобини символізує палицю Перуна (звідси гороби́ні но́чі, тобто грозові; їх спостерігаємо, коли цвіте горобина або коли визрівають її плоди, тобто в середині літа або на початку осені; за горобиною вгадували погоду й урожай, — «пізно цвіте горобина — на довгу осінь», «урожай горобини — на морози взимку», «горобина рано цвіте — багато вівса буде». Обступили стару, як горобці горобину (Марко Вовчок).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2 1. Дерево з оранжево-червоними ягодами, які ростуть гронами. Хата була стара, напівзруйнована, з одного боку — ясени, з другого сливник та горобина (Степан Васильченко, IV, 1960, 10); Горобина звичайна. Дерево до 15 м заввишки, дуже красиве своїм оригінальним листям та червоними плодами (Озеленення колгоспного села, 1955, 69). 2. Ягоди цього дерева. Хоч би де замріла Квіточка одна, Тільки й червоніє, Що горобина (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 173); Червоніли в поріділому плетиві гілок кетяги глоду та горобини (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 93).
Ілюстрації
Медіа
Іншими мовами
Glosbe
rowan { noun } tree or shrub of the genus Sorbus