Дибки

І. Дибки- бок, мн. Зменш. до диби. ♦ Дибки (на дибки) ставати (зводитися і т. ін.) — те саме, що На диби́ ставати (зводитися і т. ін.) (див. диби). Кінь звивається дибки, гарцює (Іван Сенченко, Опов., 1959, 377); Їдуть вершники: почесна варта чи що б то? Під ними гарцюють коні, стають дибки, крешуть підковами брук (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 33); Здоровезний пес рвався на цепу, дибки ставав, сікаючись до прибулих у двір (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 425); * Образно. Кріпак не гнув шиї перед паном, робітник — перед хазяїном,.. все, зачувши волю, піднялося на дибки і прокричало про своє право (Панас Мирний, III, 1954, 186); Здіймався.. вітер, туману вже не було, море ставало дибки, загрожуючи малим суднам (Олесь Донченко, III, 1956, 359).

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

• Елемент маркованого списку
• Елемент маркованого списку

1. Елемент нумерованого списку
2. Елемент нумерованого списку

<nowiki>Вставте тут невідформатований текст</nowiki>==Ілюстрації==

x139px