Скипець

Скипець, -нця, , чол., діал. Ямка глибиною в одну лопату. — Назустріч їм [німцям] буде стріляти кожен кущ, кожен скіпець (Петро Панч, Іду, 1946, 7); Ближче, понад дорогою, чоловіка з п'ять розміряють поле.. Тут же ломами б'ють скіпці (Андрій Головко, I, 1957, 329). 2, пця, чол., рідко. Те саме, що скіпка. На стіні висів залізний світець, а в ньому горів сосновий довгий скіпець (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 286); За хвилю де не взялась юрба хлопців з цебриками, нецьками, скіпцями, другі попри них з патиками, та й.. тарабанять щосили! (Іван Франко, II, 1950, 89).

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Джерела та література

• Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 270.
• Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 134.