Сіточка
Сіточка, -ки, ж. Ум. отъ сіть.
Тлумачення у сучасних словниках
1)СІ́ТОЧКА, и, жін. Зменш.-пестл. до сітка.
У полі пасіка стоїть; Під деревом пшоно розсипане лежить; Голодний Голубок зрадів, не оглядівся — Під сіточкою опинився, Бо то принадонька була (Леонід Глібов, Байки.., 1959, 142).
Крізь червону сіточку на голові просвічували непокірні чорні кучері [дівчини] (Олесь Донченко, III, 1956, 431).
Обличчя у жінки було круглощоке, приємне.. Біля очей — тонюсінька, ледь помітна сіточка зморщок (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 166). Вона швидко поклала у мотузяну сіточку кілька помідорів (Вадим Собко, Звичайне життя, 1956, 221).
2) Водяна́ сі́точка або гідродиктій (Hydrodictyon) - рід зелених водоростей порядку протококовидних,поширені у прісноводних, перев. стоячих водоймищах. Має вигляд мішковидної сіточки, що складається з великої кількості клітин. При нестатевому розмноженні зооспори утворюють у материнській клітині нову сіточку, яка після руйнування оболонки материнської клітини вивільнюється.
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}}
