Змити
Зми́ти, -ся. См. Змивати, -ся.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЗМИ́ТИ див. змивати.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ЗМИ́ТИ див. змива́ти.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
Змити
• 1) змити — див. змива́ти … Український тлумачний словник
• 2) змити — [зми/тие] и/йу, и/йеиш … Орфоепічний словник української мови
• 3) змити — (когось) в значенні: зганити; наче змитий: наче після догани [XII] … Толковый украинский словарь
• 4) змити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
• 5) змитий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до змити. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
• 6) змиття — я/, с. Дія за знач. змити 1) … Український тлумачний словник
• 7) незмивний — а, е. 1) Якого важко або неможливо змити. Незмивна пляма. 2) перен. Якого не можна позбутися, забути, спокутувати. Незмивна ганьба … Український тлумачний словник
• 8) позмивати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Змити бруд, плями і т. ін. скрізь або в багатьох місцях. 2) Вимити, перемити все чи багато чого небудь … Український тлумачний словник
• 9) пообмивати — а/ю, а/єш, док., перех. Обмити багато чого небудь, багатьох. || Змити верхній шар чого небудь із багатьох предметів … Український тлумачний словник
• 10) сплакати — спла/чу, спла/чеш, док., розм. 1) неперех. Почати плакати або трохи поплакати. 2) перех., перен. Слізьми змити якусь ганьбу. •• Спла/кати о/чі плачучи, зіпсувати собі зір … Український тлумачний словник
• 1) 1мити — I (кого що й без додатка очищати від бруду водою / іншою рідиною), вимивати, вимити; полоскати (перев. речі, посуд); змивати, змити (з чогось); відмивати, відмити (від чогось); шарувати, вишаровувати, вишарувати (енергійно тручи, чистячи тощо);… … Словник синонімів української мови
Ілюстрації
|
|
|
