Князювання

Князюва́ння, -ня, с. Княженіе.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 199.

КНЯЗЮВА́ННЯ, я, с., іст. Дія за знач. князюва́ти. Можна зрозуміти ту постійну й напружену боротьбу руських князів за князювання в Києві, якою характеризується політична історія Русі XII — першої половини XIII ст. (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 566); Київська Русь у другій половині Х ст., за князювання Володимира (близько 978-1015рр.), досягла значного політичного й культурного розвитку (Іст. укр. літ.. І, 1954, 25).

Ілюстрації