Масляниця

Масляниця, -ці, ж. = Масниця аба Масляна

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

МА́СНИЦЯ, і, жін., церк. Давньослов'янське свято проводів зими, пристосоване християнською церквою до тижня перед великим постом і пов'язане зі звичаєм веселитися та готувати певні страви (млинці, вареники з сиром і т. ін.). Почекайте, варенички, прийде на вас масниця! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 276); Одгуляли масницю [кріпаки] (Панас Мирний, I, 1949, 323); — Жінко! Люди говорили: Масниця зайшла; А млинців ще ми й не їли, — Може б ти спекла? (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 407); — Щось ти дуже веселий, Тимку? — На масницю уродився, — вишкірився білими зубами Тимко (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 493).

Фразеологічний словник української мови

не все (не за́вжди́, мину́ла і т. ін.) коту́ (кото́ві) ма́сниця, жарт. Закінчилось для когось безтурботне життя; не завжди комусь щастить. Не щодня бридня, не все коту масниця! (О. Стороженко);

Традиції

За традицією Масляна святкується тиждень. Кожен день Масляного тижня є символічним:

Понеділок – ГОСТІ: у перший день Масляної приймають гостей та печуть млинці. Колись у цей день прикрашали оселю солом'яний опудалом.

Вівторок – ЗАЛИЦЯННЯ: у вівторок незаміжні дівчата влаштовували оглядини або ж йшли кататися з хлопцями на санях.

Середа – ЧАСТУВАННЯ: у середу жінка кличе зятя та інших гостей на млинці. Кожна господарочка має свій особливий рецепт приготування млинців.

Четвер – ГУЛЯННЯ: у четвер розпочинаються масові гуляння.

П'ятниця – ТЕЩИН ДЕНЬ: у п'ятницю вже зять повинен кликати тещу на млинці. Вважається, що такий обряд сприятиме налагодженню стосунків у родині.

Субота – ПРОЩАННЯ ІЗ ЗИМОЮ: у суботу всі ходять у гості та з веселим настроєм проводжають зиму.

Неділя - ПРОЩЕНА: тиждень завершується Прощеною неділею, коли треба забувати всі образи та усіх прощати. Ближче до вечора всі гуляння завершуються символічним спалюванням опудала.

Ілюстрації

Цікаві факти

• 1. Перші згадки про Масницю («Попільну середу») в календарях наших предків датуються ІV ст. н. е.

Свято активно відзначалося не лише в період язичництва, а й після запровадження християнства князем Володимиром у 988 році. Найбільш активного святкування Масниця набула у ІХ-ХІІІ століттях, в часи і на теренах Київської Русі.

• 2. Назва свята «Масляна» пов'язана з тим, що в тиждень перед Великим постом з раціону харчування виключалися м'ясні продукти, а ось молочні ще вживати було можна, як і традиційні складові для приготування млинців: молоко, яйця, масло, сметана.