Зітхати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:40, 23 листопада 2017; Rrkorchevskyi.im17 (обговорення • внесок)
Зітха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. зітхнути, -хну, -не́ш, гл. 1) Вздыхать, вздохнуть. Зітхнув тяжко я до Бога. Чуб. № 1088. 2) — духа. Испустить духъ. Се промовивши, зітхнув духа. Єв. Л. XXIII. 46. {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучастінсть | підрозділ=Іститут філології}}
