Пирхнути

Пи́рхнути, -ну, -неш, гл. 1) Фыркнуть. 2) Порхнуть, слетѣть. Вх. Зн. 48.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПИРХНУТИ, ну, неш, док.

1. Однокр. до пирхати 1. Онися.. випила, але похапцем, пирхнувши, сполохано зиркнула на людей, чи ніхто не кепкуватиме (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 95); Всі присутні слухали розповідь «хіміка» цілком серйозно, тільки один молоденький лаборант.. не витримав, пирхнув і швидко заховався десь за столами (Вадим Собко, Запорука.., 1952, 51); — Годі! — пирхнув губернатор, виринувши з води (Олександр Довженко, I, 1958, 396).

2. тільки док., діал. Пролетіти. Як ластівка з плесів своїх ясненьких Підніметься [дівчина] і поуз вас пирхне, І крутиться, й вертиться, веселенька, І ледве землю крилами торкне (Микола Костомаров, I, 1967, 69); Теплий [легіт] ледве чутно дише, в тіні цвіти головки вниз клонять, пташка пирхне, листям заколише, десь далеко жайворонки дзвонять (Осип Маковей, Вибр., 1954, 361).

Ілюстрації