Модній

Мо́дній, -я, -є. Модный. Сукня була дуже дорога й модня. Левиц. Пов. 56.

Сучасні словники

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 777. МО́ДНИІЙ, а, е.

1. Зробл., вигот. за модою; який відповідає моді (у 1 знач.). [Христя:] Усі дівчатка вирядяться, як квіточки, як лялечки у нове та в модне (Марко Кропивницький, I, 1958, 448); Тільки короткозорі можуть припускати, що всі чари жінки — у зовнішній красі чи модному платті (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 393); Модний капелюшок.

2. Який додержується моди, в усьому йде за модою (про людину). В яскравих вікнах тіні ходять, Мелькають профілі голів І дам, і модних диваків (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 23); Модні дами приміряли сукні.

3. заст. Пов'язаний із продажем або пошивом речей, зроблених за сучасною модою. — Я собі грошенят поназбираю.. і буду собі жити, не журитись. Сама відкрию модний магазин... (Гнат Хоткевич, I, 1966, 58).

4. Який користується певний час загальною увагою, успіхом, визнанням; який став широко відомим. Павлусь вернувся з-за границі, так само нахапавшись вершечків наймоднішого декадентства (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 230); [Вівдя:] Шкода, голубко, що ви не чули, як моя Стехванія співа модних пісень (Марко Кропивницький, II, 1958, 128); Іван Антонович замолоду захоплювався модними в ті часи поміж молоддю джіу-джитсу та боксом (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 14).

Ілюстрації