Ззамолоду

Ззамолоду, нар. Съизмолоду. Полись танцював ззамолодуЛевиц. Пов. 54.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЗЗАМОЛОДУ, присл. За молодих літ, у молоді роки; замолоду. — Тяжко, брате, Людей на старість розпізнати. А ще гірше ззамолоду Гадину кохати (Тарас Шевченко, II, 1953, 51); Вони вдвох приятелювали ще ззамолоду, навіть змалку (Нечуй-Левицький, I, 1956, 116).

Онлайн-бібліотека українських словників "ГОРОХ"

Те саме, що за́молоду. – Тяжко, брате, Людей на старість розпізнати. А ще гірше ззамолоду Гадину кохати. (Т. Шевченко) Вони вдвох приятелювали ще ззамолоду, навіть змалку. (І. Нечуй-Левицький) [Параска:] Бий, бодай тобі руки посохли! І ззамолоду з синяків не виходила, бий і на старість! (І. Карпенко-Карий)

Ілюстрації