Груди

Груди, -дей, ж. мн. Грудь, перси. Сіль тобі в вічі, а камінь у груди. Ном. Хрипить у грудях не буть мені в людях. Ном. Коралі і дукачі як жар горіли на її повних грудях. Федьк. Ум. Грудоньки.

Сучасні словники

1. Передня частина тулуба від шиї до живота. Голова її сумно схилилася на груди, руки опустилися донизу (Панас Мирний, I, 1954, 46); Води тут було небагато, і людина стояла у воді по груди (Юрій Смолич, I, 1958, 78); // Грудна порожнина, що вміщує серце і легені. У Євгенія широко дихали груди, блищали очі (Іван Франко, VII, 1951, 248); — Таки здорово, — зітхнув Мірошниченко. — Як сказав Кульницький про землю, — здається, не десятини, а серце вийняв з грудей (Михайло Стельмах, II, 1962, 143); * Образно. Працівники морів Крають сині простори Грудьми кораблів (Максим Рильський, I, 1956, 109); * У порівняннях. Я бачу.., як дихає вода і ледве здіймає, неначе груди, руду кору ряски (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 265); // перен. Грудна порожнина як місце, де зосереджені душевні переживання. Огей вдихав свіже, весняне повітря і почував, як його груди сповнюються радісним, бадьорим струмом (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 368); Іван вилами перевертав гній, а в грудях наростала злість на пана (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 26).

Дихати (дихнути) на повні (на всі) груди — глибоко вдихати повітря.  * Образно. Підкорені під ноги, вже вороги не встануть. Дихни на повні груди, народе любий мій! (Павло Тичина, II, 1957, 10); На повні груди — про велику силу якоїсь дії. Гармати бухали на повні груди (Леонід Первомайський, II, 1958, 66); Обороняти (закривати) грудьми — мужньо битися, захищати кого-, що-небудь. Грудьми обороняючи свою радянську Вітчизну, наша вовіки славна Армія не тільки прогнала з рідної землі загарбницькі полчища.., але й подала руку братньої допомоги народам-сусідам (Максим Рильський, III, 1956, 49).

2. Молочні залози жінки. Голубе світання виразно охоплює її доладну постать, полохливі лінії високих грудей (Михайло Стельмах, I, 1962, 106); * У порівняннях. Тучна земля диха на неї теплом, як колись мамині груди (Михайло Коцюбинський, II, 1956, 42). 3. Верхня передня частина одягу. У сорочках усі груди повишивала [Галя], квітками унизала (Панас Мирний, II, 1954, 250); Ось вона підвелась і поглянула у свічадо. На грудях у неї блищала брошка (Леся Українка, III, 1952, 486).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 179.

Ілюстрації