Згубити

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Згубити, -блю́, -биш, гл. 1) Потерять. Лучче з розумним двічи згубити, як з дурнем раз найти. Нос. 2) Погубить. Ой стій, не топися, марне душу згубиш. Чуб. V. 212. {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Історико-філософський факультет}}