Великогрішниця
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:04, 4 листопада 2018; Mstkachenko.fpmv18 (обговорення • внесок)
Великогрішниця, -ці, ж. Большая грѣшница. Замолоду ся жінка великогрішниця була: дитину свою занапастила. Зміев. у.
Сучасні словники
ВЕЛИКОГРІ́ШНИЦЯ, і, ж. Жін. до великогрі́шник. М. Цвєтаєва чинила те, що багато кому хотілося, але через моральні закони суспільства вони не могли дозволити собі зробити це. Я сам не визначився, хто вона, – великогрішниця чи великомучениця? (з газ.). Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 131.
Ілюстрації
Медіа
Зовнішні посилання
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/4412-velykoghrishnycja.html#show_point