Тирлуватися

Тирлуватися, -луюся, -єшся, гл. Останавливаться со стадомъ для отдыха. Сим. 20.

Сучасні словники

ТИРЛУВА́ТИСЯ, ується, недок. Збиватися докупи для відпочинку, водопою тощо (про худобу, звірів і т. ін.). Весною, коли спадає вода, забродить туди [на острів] пастися худоба, тирлується там (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 47); З віку в вік там тирлувались вівці, Гніздились по будяках джмелі (Іван Вирган, Квіт. береги, 1950, 7); // перен., розм. Стояти, збившись докупи, у тісну групу (про людей). Селяни.. тупають босими широкими підошвами, бредуть ватагою, тирлуються і бубонять хто й зна що (Іван Микитенко, II, 1957, 13); Звідки оці кучугуристі пустирі перед нами, де ото ярмаркові своїми возами тирлуються? (Олесь Гончар, Таврія, 1952,

Ілюстрації