Невільничка

Невільничка, -ки, ж. = Невільниця. Чує Остап любії слова й пізнає козачку дівчину з русою косою, невільничку турецьку. МВ. III. 59.

Сучасні словники

НЕВІ́ЛЬНИЦЯ, заст. НЕВО́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до неві́льник, нево́льник. [Маруся:] Я мусила потуречитись, бо я ж невольниця, бо я ж куплена на базарі за гроші (Н.-Лев., II, 1956, 454); Везуть їх, невільниць, на ринок рабинь (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 125); Біля двох років.. її муж протримав на замку в Олеську молоду невільницю туркеню (Ле, Хмельницький, І, 1957, 171); [Русалка (пручаючись):] З якого часу тут русалки стали невільницями в озері? (Л. Укр., III, 1952, 192); Чому я така нещасна? Чому я така невольниця у твого тата? (Круш., Буденний хліб.., 1960, 107). // мусила потуречитись, бо я ж невольниця, бо я ж куплена на базарі за гроші (Нечуй-Левицький, II, 1956, 454); Везуть їх, невільниць, на ринок рабинь (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 125); Біля двох років.. її муж протримав на замку в Олеську молоду невільницю туркеню (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 171); [Руса лка (пручаючись):] 3 якого часу тут русалки стали невільницями в озері? (Леся Українка, 111, 1952, 192); Чому я така нещасна? Чому я така невольниця у твого тата? (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 107).

Ілюстрації